Міністерство освіти і науки України Національний університет «Львівська Політехніка» Інститут телекомунікацій,радіоелектроніки та електронної техніки Кафедра ТРР Курсова робота з курсу «Основи комп’ютерного проектування та моделювання РЕЗ»  Львів-2010 ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ 1.З технічної літератури вибрати схему, що працює в режмі малого сигналу та містить 6-10 транзисторів або операційних підсилювачів. 2.Ввести обрану схему у ППП “Mikro-cap 8”. 3.Провести аналіз обраної схеми у часовій області. Для чого дослідити: а) перехідну характеристику; б) імпульсну характеристику; в) реакцію схеми на заданий викладачем сигнал. Для обраної схеми створити джерела сигналів для дослідження відповідних характеристик. Обгрунтувати вибір моделей. 4. Провести аналіз обраної схеми у частотній області. Для чого дослідити: а) коефіцієнт передачі по напрузі схеми у діапазоні температур: -200С_+600С з кроком 100С; б) відносну зміну характеристик точок АЧХ і ФЧХ при зміні параметра, заданого викладачем, елемента схеми на 1%, 5%, 10%, 50% від номінального значення; в) схему при випадковій зміні параметрів елементів у схемі методом найгіршого випадку. 5. У звіті привести: Принципову схему таїї опис; Пояснення до вибору режимів та меж аналізу схем; Обґрунтування результатів аналізу схем; Висновки Із журналу "Радіо" я вибрав схему підсилювача низьких частот, що містить 9 транзисторів. Короткий опис схеми: Даний підсилювач низької частоти має такі характеристики: Діапазон підсилюючих частот (Гц):. . . . . . . . . . . . . . . . . . 16...6∙104 Вихідна потужність при навантажені 4 Ом, (Вт):. . . . . . . 20 Нерівномірність АЧХ (Дб), не більше. . . . . . . . . . . . . . . . 2 Коефіцієнт гармонік (%). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 0,5 Вхідний опір (кОм). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 10 Вихідний опір (Ом). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 1 Живлення (В). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ±15 Підсилювач містить 4 каскади з гальванічним зв’язком між всіма транзисторами. Перший його каскад на транзисторах V1 і V2 являє собою диференційний підсилювач. На базу транзистора V2 подається напруга через резистор R6 з виходу підсилювача, а база транзистора V1 через резистор R1 з’єднана із загальним приводом. Режим роботи каскаду за постійним струмом встановлюють регулювальним резистором R3. Живлення емітерних кіл транзисторів V1 і V2 стабілізовано стабілітроном V3. Конденсатор С3, шунтуючий регулювальний резистор R3, покращує стабільність роботи диференційного каскаду за змінним струмом. З виходу диференційного каскаду низькочастотний сигнал тече на базу транзистора V4 підсилювача напруги. У колекторне коло цього транзистора ввімкнутий стабілізатор струму, виконаний на польовому транзисторі V5. З колектора транзистора V4 підсилений сигнал тече на фазоінверсний каскад на транзисторах V7 і V8 різної структури, ввімкнених по послідовній двохтактній схемі. Далі сигнал підсилюється вихідним двохтактним каскадом на транзисторах V9, V10 і перетворюється динамічною головкою В1 рупора (у схемі вона замінена на опір навантаження Rn =4 Ом) у звук. Транзистор V6 забезпечує необхідну початкову напругу зміщення на базах транзисторів V7 і V8, а також термостабілізує робочі точки цих транзисторів. Струм спокою вихідних транзисторів плавно встановлюють регулювальним резистором R8. Живиться підсилювач від двохполярного джерела постійного струму напругою ±15В. Роботопридатність підсилювача і його основні параметри зберігаються при напрузі джерела живлення від ±10 до ±25В. Змінюється лише максимальна вихідна потужність неспотвореного сигналу. Налаштування підсилювача проводять з підключення до його виходу еквівалентом навантаження, роль якого може в...